Українська освіта для українців в Італії: досвід Казерти
4 вересня 2025
Згідно з офіційними статистичними даними за 2025 рік, за кордоном нині проживає близько 25 мільйонів українців. З них понад 7 мільйонів виїхали після 24 лютого 2022 року — повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрему увагу Міністерство освіти та науки України звертає на молодше покоління: сьогодні, за словами відомства, 364 тисячі українських дітей навчаються за кордоном.

Попри складні обставини, у багатьох країнах і містах українські громади не залишилися наодинці з викликами асиміляції. Одним з яскравих прикладів зародження української школи на теренах Італї, розв’язання проблем у складні часи та нові перспективи є Українська школа «Золотоуст», що в Казерті. Вона була заснована 27 січня 2013 року при українській церковній громаді. За словами засновника школи о. Ігоря Данильчука, цей проєкт став відповіддю на нагальну потребу українських дітей у збереженні рідної мови та культури за кордоном.
«Упродовж 12 років існування школи в ній завжди здобували знання багато українських дітей. Сьогодні їх навчають 16 викладачів по всіх предметах від 1 по 11 класи. Усі наші педагоги мають вищу педагогічну освіту та багаторічний стаж роботи в Україні», — розповідає священник. Важливим кроком у розвитку школи стала співпраця з державним ліцеєм «Міжнародна українська школа». «Наш головний партнер — Державний ліцей „Міжнародна українська школа“ — став тим містком, що поєднав освітні центри за кордоном з Міністерством освіти та науки України. Учні навчаються за програмою МОН України та отримують документи про освіту, що відповідають державним стандартам України», — наголошує засновник. Коли 27 січня 2013 року в Казерті відкрилася Українська школа «Золотоуст», у ній навчалося лише 40 дітей. Сьогодні ж вона є однією з найбільш чисельних українських освітніх інституцій на теренах Італійської республіки.
«Найменше учнів у школі було у 2013 році, коли ми тільки відкрилися. Ми починали з сорока дітей. З часом школа стала найчисельнішою на теренах Італійської республіки. Українська школа за кордоном — це віддзеркалення української історії», — розповідає завуч школи Катерина Остапівна. За її словами, школа пройшла кілька непростих етапів: «Ми пережили складний період на початку АТО у 2014 році, коли в школу почали прибувати учні з Донецької та Луганської областей. Далі, як і весь світ, школа змушена була пристосовуватися до нових реалій, пов’язаних із пандемією COVID-19. Ми не зупинили діяльності, але отримали ще один інструмент — дистанційне навчання. Створили кабінети у Google Classroom, проводили Zoom-конференції».
Та найважчі випробування чекали попереду. «Лютий 2022 року. Повномасштабне вторгнення в Україну. В школу почали прибувати діти з Київської, Житомирської, Сумської, Донецької, Херсонської та Миколаївської областей. Діти з Маріуполя, які на власні очі бачили жахіття війни, пережили бомбардування і втрату найрідніших людей, опинилися в незнайомій країні з чужою мовою та звичаями. Це були діти, яких потрібно було не тільки навчати, а передусім надати їм моральну підтримку», — ділиться директор школи Гальчук Ірина Ярославівна. Згідно зі статистикою, у кінці 2021–2022 навчального року у школі навчалося понад 250 учнів. Минулого, 2023–2024 року, «Золотоуст» випустив рекордну кількість одинадцятикласників — 18 учнів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту державного зразка МОН України. Надзвичайно активно зростає й кількість першокласників.
«Найбільше першокласників було у 2022–2023 та 2024–2025 навчальних роках. Двадцять шість дітей прийшли до нас у перший клас у 2022 році, а цього року перший клас закінчили 20 учнів», — зазначає директор. Від 2013 по 2020 роки Українська школа «Золотоуст» орендувала класи в державній італійській школі Казерти De Amicis по вулиці Corso Giannone, 5. «А вже від 2020 року і дотепер ми навчаємося в Італійській школі Отців Салезіян Sacro Cuore di Maria. Вона знаходиться в самому центрі Казерти, недалеко від залізничної станції та автовокзалу, по вулиці Via Roma, 73», — розповідає о. Ігор Данильчук.
Навчання відбувається у зручному для родин форматі:
-
щонеділі з 09:00 до 14:00 проходять очні уроки;
-
серед тижня учні мають заняття онлайн у післяобідній час.
Особлива увага приділяється якості знань та їх відповідності українським стандартам. «У кінці кожного навчального року учні всіх одинадцяти класів складають іспити згідно з державними стандартами Міністерства освіти та науки України», — підкреслює засновник школи. Важливим елементом функціонування школи є правовий захист і безпека учнів. «Усі учні та вчителі на початку навчального року отримують страховку та членство Асоціації-Ораторію „Святого Володимира Великого“, який забезпечує школі законодавчу основу для функціонування української школи на теренах Італійської республіки», — пояснює о. Ігор.
Сучасна матеріальна база дозволяє проводити навчання на високому рівні: класи оснащені мультимедійними дошками та інтернет-зв’язком, що створює умови і для онлайн-освіти. «У нашій школі можуть успішно навчатися та отримати документи про освіту учні не лише з різних міст Італії, але й з інших держав. Уже були випадки, коли свідоцтва про здобуття базової та повної загальної середньої освіти отримували діти, які проживають у Канаді та Казахстані», — розповідає священник. Окрім того, завдяки новим доповненням до законодавства МОН України з’явилася можливість перезарахування оцінок з предметів, спільних для двох країн. «Тепер учням можна зараховувати оцінки зі шкіл країни перебування та вносити їх у документи державного зразка МОН України — табелі та свідоцтва», — додає він. Особливе місце у вихованні наймолодших займає дитячий садочок «Писанка», де торік навчалися та готувалися до школи 18 діточок.
«Кожної неділі вони приносять своїм батькам подарунок зі школи — роботи та аплікації, виготовлені власноруч за допомогою активних та талановитих вихователів», — розповідає о. Ігор. У школі «Золотоуст» діти не лише здобувають знання з основних предметів, а й активно беруть участь у позакласних та позашкільних заходах, які формують їхній духовний і культурний світ. Серед найважливіших подій:
-
Свято Знань та Випускні вечори
-
Свято Миколая
-
Різдвяні вертепи
-
Шевченківські дні
-
Свято матері
-
Перша Сповідь та Урочисте Святе Причастя
-
Парад Вишиванок
-
Футбольні турніри
-
Літні табори «Веселі канікули з Богом»
«Наші вчителі всіма силами стараються прищепити дітям любов до Бога, до рідної мови, до звичаїв і традицій українського народу», — наголошує засновник школи. Для будь-якого священика, який має парафію за межами України, надзвичайно важливою є наявність при церкві української школи. Адже саме вона стає не лише освітнім центром для дітей, але й місцем, де формується любов до Бога, Церкви, рідної мови, звичаїв і традицій. «Школа стає не тільки освітнім центром для українських дітей, що живуть за кордоном, але і осередком, який прищеплює дітям та молоді любов до Бога, до церкви, до рідної мови, до тих звичаїв і традицій, що трепетно зберігаються в кожній родині і передаються з діда-прадіда через покоління, до нашої неньки-України», — наголошує о. Ігор. Священик наголошує, що парафія — це не лише місце молитви, а й простір, де формується спільнота і розвиваються таланти.
«Священик повинен організувати простір для різноманітних ідей, які подає молодь, діти, старші, а потім вони ж самі їх втілюють у життя. В такий спосіб наші діти отримають від нас у спадок все оте автентично українське, яке вони не знайдуть більш ніде. Вони це знайдуть лише в Українській церкві, у парафіяльній школі, у літньому таборі, відвідавши будь-який захід чи у звичайній буденній зустрічі з однолітками», — підкреслює о. Ігор. Душпастир нагадує народне прислів’я: «Краще один раз побачити, аніж сім раз почути». Ці слова особливо актуальні для життя української громади в Італії. «На жаль, ми дуже програємо перед усім італійським, яке чимраз більше асимілює, а не інтегрує наших дітей. Тобто, на наших очах ми втрачаємо майбутню українську діаспору в Італії», — з сумом визнає священник.
Саме тому, за його словами, надзвичайно важливо плекати осередки української освіти і культури — школи, парафіяльні гуртки, літні табори та інші ініціативи, які формують ідентичність дітей та молоді. Тож роль парафіяльної школи за кордоном є ключовою: «Без української парафіяльної школи за кордоном ми втрачаємо багато ниточок, що пов’язують українських дітей та молодь. А якщо втрачаєш можливість знайти у багатотисячному місті українську дитину, то і втрачаєш змогу донести їй усе найкраще — про Бога та про Україну».
Текст: Ірина Семенюк
Світлини: Мар’яна Білецька



























