Український Карітас в Італії: досвід Казерти

1 листопада 2025

16 листопада Католицька Церква відзначає Всесвітній День бідних. У рамках приготування до цієї події запрошуємо вас дізнатися про служіння і працю Карітасу, який діє дванадцять років при українській парафії Пресвятої Трійці на Півдні Італії в м. Казерта.

Український Карітас в Італії: досвід Казерти

Розповідає пані Оксана Кузьмінська, директорка даного Карітасу. Адже, як відомо, Українська Церква в Італії звертає особливу увагу на дуже важливий аспект християнського життя — служіння ближньому, тобто дияконію, соціальне служіння Церкви. Це служіння випливає з нашої ідентичності як дітей Божих. Практичним виявом цієї турботи є те, що майже в кожній українській громаді при наших храмах в Італії діють центри допомоги, які вже багато років плідно підтримують українців у потребі.


Пані Оксано, як виникла ідея заснування даного українського Карітасу в Італії?

Ідея виникла у моєму серці під час біблійних зустрічей для третього чину францисканців. Під час розважання над книгою «Вихід» я відчула, що Бог кличе мене допомогти бідним. Я чула в моїй душі голос: «Іди до своєї громади! Там Ти зможеш зробити багато!». З приходом у 2012 році на служіння в цю парафію молодого та ініціативного о. Ігоря, ми змогли заснувати власну структуру українського Карітасу. В неділю, 13 жовтня 2013 року, на свято Покрови до нас в собор святого Антонія Падевського прибули почесні гості: директор дієцезіального Карітасу дон Антонелло Джанноті (don Antonello Giannotti) та віцедиректор Доменіко Яннасколі (Domenico Iannascoli).

Що стало основою для заснування українського Карітасу в Казерті й що дозволило українцям самостійно організовувати та розподіляти допомогу, яку надає Католицька Церква в Італії?

Основним фундаментом стало заснування 8 липня 2013 року в Казерті персональної парафії Пресвятої Трійці. Наш священник з усіма італійськими парохами їздив по різних інституціях та підписував відповідні контракти. Так ми на фундаменті соціальної діяльності Католицької Церкви в Казерті зуміли збудувати свою українську модель Карітасу.

Як ви започаткували харитативну діяльність у Казерті? Чи потрібна для працівників Карітасу спеціальна підготовка або відповідні курси?

Найперше, ми отримали благословення священника, створили ініціативну групу людей, які вміють працювати в команді, та знайшли приміщення. Церква Пресвятої Тройці, що знаходиться за адресою via San Carlo, 112, стала осідком і парафії, і Карітасу. Я та ще четверо осіб у 2011 році закінчили спеціалізовані курси для працівників Карітасу. До тих, що вже закінчили курси формації почали додаватися нові волонтери та ми з о. Ігорем направляли їх на навчання. Таким чином, протягом всього існування Карітасу 12 людей успішно закінчили спеціальні курси та отримали відповідні дипломи «Operatori Caritas». Окрім дипломованих спеціалістів нам допомагають також волонтери в різних ділянках нашої діяльності.


Як у вас працює «Центр слухання», так званий Centro di ascolto? Які його основні завдання і як відбувається допомога на практиці?

«Центр слухання» почав працювати з дня заснування Карітасу у 2013 році, адже це є головна його засада. Українці почали приходити до нас і в доступній формі рідною мовою пояснювати, в чому полягає їхня проблема. На кожну сім’ю Карітасу заводиться та зберігається тека з документами, заповнюються відповідні модулі («Scheda utente», «Modello per la dichiarazione anagrafica dei nuclei familiari», «Verbale di accertamento della condizione di indigenza della persona/famiglia richiedente aiuto» тощо). Дані потребуючих всіх членів Карітасу вносяться онлайн у дві спільні бази даних Італійського Карітасу «OSPOweb» та «Banco opere di carità». В базі даних «OSPOweb» записується кожна допомога, яку отримала поодинока особа чи сім’я (продовольчий пакет, фінансова допомога, безплатний візит до лікаря, фіскальні чеки тощо). В базі даних «Banco opere di carità» вносяться цифрові документи, щоби знати скільки є поодиноких осіб або сімей в даному Карітасі, скільки в сім’ї немовлят, дітей чи осіб похилого віку (після 65 років).

«Центр слухання» в Казерті працює кожного понеділка від 19:00 до 20:30, де чергує по двоє працівників. Також в ньому служить й о. Ігор, до якого підходять люди на духовну розмову або, які прагнуть приступити до Таїнства покаяння. Також відбувається о 18:00 Служба Божа за потребуючих та за добродіїв, завдяки яким отримуємо допомогу на чужині. Працівники Карітасу приймають в церкві наших співгромадян та намагаються допомогти матеріально чи надати потрібну консультацію. Наш «Центр слухання» співпрацює з іншими центрами в Казертянській дієцезії. Проводяться спільні збори, повідомляється про різні харитативні ініціативи на території дієцезії, один одному допомагаємо і ділимося кращими можливостями у допомозі бідним (аптеки, безплатні візити до лікаря, продовольчі збірки, адвокатські безплатні послуги, документи й т. д.)
Які документи потрібні, щоб записатися до Карітасу та отримати допомогу?

У наш український Карітас можуть записатися особи, які легально і нелегально проживають в Італії. Для тих, хто має дозвіл на проживання в Італії, то потрібно подати Carta d’identità, Codice fiscale, Certificato ISEE (<10.140€) та заповнити відповідні бланки. Для тих, які не мають дозволу на проживання в Італії, то потрібно подати: копію паспорта та заповнити відповідні моделі. Після цього працівники Карітасу повинні здійснити офіційний візит до помешкання заявника, під час якого у протоколі описати реальний стан проживання людини.

Звідки ви отримуєте продукти, які безплатно роздаєте потребуючим? І які документи потрібні, щоб отримати таку допомогу?

Продукти ми беремо в Казерті в т. зв «Banco opere della carità». Це є асоціація національного рівня, яка займається збором продуктів на території Італії від різних провідних продовольчих фірм Італії. Наступне її завдання — їх видача всім організаціям, які проводять харитативну та благодійну діяльність. «Banco opere della carità» була заснована у 1993 році в місті Казерта. Перший контракт з цією організацією душпастир Казерти вклав у 2013 році та кожного року його поновлює. Для поновлення контракту потрібно представити такі документи парафії: Декрет заснування, реєстраційний код, печатка та підпис законного представника, контакти, адреса. Крім того, на основі роботи «Центру слухання», заповнюється спеціальний модуль «Allegato 13», де вказується точна кількість осіб, зареєстрованих в Карітасі. Після комплектації практики дана парафія отримує відповідний код Карітасу. Узгоджується про транспорт, завантаження. Перед цим подається накладна «Реєстру завантаження та розвантаження Карітасу» «Registro carico e scarico», де вказується день, назва товару, кількість, кілограми, підписи.

Звідки ви отримуєте кошти для надання фінансової допомоги людям у потребі?

Організація Католицької Церкви в Італії передбачає виділення коштів потребуючим по всіх областях та провінціях. Кожен, хто легально працює в Італії, при декларації своїх доходів може спрямовувати «податок на 8×1000». Таким чином, він стає автоматично жертводавцем для Церкви та нужденних. З «фонду 8×1000» виділяться кошти на кожну дієцезію в Італії та також на наш Екзархат. Отець Ігор кожного року заповнює «Модуль 10» з проханням про фінансову допомогу бідним і направляє його до дієцезіального Карітасу Казерти. Українці в Казерті перестали ходити по чужих італійських парафіях, а приходять всі до нас. Як каже о. Ігор: «Ми, українці, самостійно маємо помагати всім бідним та знедоленим».

Яким чином здійснюється контроль за використанням виділених коштів?

Отець Ігор пише прохання на економат дієцезіального Карітасу, заповнюючи «модуль 10», де вказує банківські дані парафії. Потім на рахунок української парафії приходять кошти. Ми помагаємо коштами особливо багатодітним сім’ям та хворим на рак. Купляємо їм продукти, оплачуємо медицину, візити до лікаря, оплачуємо заборгованість за світло чи газ. Кожна особа, яка отримала фінансову допомогу, заповнює відповідний бланк, ставиться підпис отримувача, дата і прикріплюється фіскальний чек, де вказана сума допомоги. В кінці кожного пасторального року всі модулі та оригінали чеків здаються економові дієцезіального Карітасу. В «модулі С3» вказуються прізвища та імена осіб, які отримали гроші, назва фінансової допомоги та витрачена сума навпроти кожного. А також підпис священника, дата, печатка та пасторальний рік. Це і є фінансовий звіт за отримані кошти.


Окрім продуктів і фінансової допомоги, яким іншим способом ви підтримуєте людей у потребі?

Найперше, ми стараємося всіх запровадити до церкви приступити до Таїнства покаяння та на Службу Божу, бо це є основним і найголовнішим завдання Карітасу. Бог помагає через Карітас, але треба піти до Господа і подякувати Йому за тих, через кого Він дав видиму допомогу. Допомагаємо людям в пошуку роботи, житла, меблів, одягу. Це все реалізується переважно через додаток WhatsApp. Ми створили чотири парафіяльні групи, в яких виставляємо нові пропозиції щодо роботи, житла, меблів, ділимося різноманітною корисною інформацією.


Як ви організовуєте допомогу людям без місця проживання та тим, хто має важкі або невиліковні захворювання?

У цьому також допомагає добре налагоджена співпраця з італійськими інституціями. В Казерті та околицях є спеціальні центри для таких людей.

Для тих осіб, які вже не можуть ані фізично, ані психологічно перебувати в Італії, то ми для них купуємо квитки та відправляємо в Україну. Особи, які перебувають у перед смертельному стані та не можуть летіти літаком у сидячому положенні, то з дозволу лікаря домовляємося за карету швидкої допомоги з медперсоналом і таким чином вони повертаються додому.

Чи отримуєте ви підтримку або співпрацю від українських дипломатичних установ в Італії?

Так. Ми робимо одну спільну роботу: подбати за українців на чужині. Є добре налагоджена робота з Генеральним консульством в Неаполі. Якщо треба документальна безплатна допомога для бідних українців або треба домовитися з органами влади в Італії чи в Україні, то працівники консульства на чолі з Максимом Володимировичем Коваленком у цьому всебічно допомагають.

Чи призупинялася діяльність Карітасу під час пандемії COVID-19?

Звичайно, ми боялися, бо і усі люди, але ми розуміли, якщо не ми, то хто допоможе? Коли всі були зачинені по хатах і не виходили з дому, боячись отримати високі штрафи та заразитися коронавірусом, то всі наші працівники Карітасу і волонтери їздили по Казерті та навколишніх містах, доставляючи допомогу в домівки всім потребуючим. Перш за все, всі брали благословення в о. Ігоря, а також спеціальний дозвіл ним підписаний. Якщо нас і зупиняли поліцейські, то після пред’явлення документів, виданих українським Карітасом, нас відпускали й не чинили більше жодних перешкод. Хотіла б відзначити справжнє покликання наших працівників. Вони залишали своїх маленьких дітей вдома, їхали до людей позитивних на COVID, перебуваючи в небезпечних для здоров’я і життя ситуаціях. І, дякуючи Богові, ніхто з них не був інфікований. Ми маємо таких відданих, талановитих та ініціативних людей. Це є Наталя Залецька, Леся Андрощук, Софія Грига, Марія Боднар, Марина Синькова, Марія Журба, Леся Михайлюк, Олег Кузьмінський та Володимир Борецький.


Як Карітас у Казерті справлявся з великим напливом біженців після 24 лютого 2022 року?

Повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило життя всіх українців. Отець Ігор організував допомогу тисячам біженцям від війни. Давав різні інтерв’ю в газетах та на телебаченні, де пояснював правду про війну та давав конкретні вказівки, куди можна звозити допомогу для українців в Казерті. В церкві та в усіх українських магазинах були організовані пункти збору медичних препаратів, харчові продукти, одягу та інших необхідних на війні речей. Все сортувалося, вантажилося на фури та відправлялося в Україну. Унікальною стала допомога української громади міста Казерта у співпраці з усіма гілками італійської дієцезії, італійської влади, українського консульства, медичних установ, АЗЛу, військових частин Казерти, Карітасу дієцезії для тимчасово переміщених осіб із зони бойових дій. З Казерти ми відправляли безплатні автобуси у Варшаву. Наші працівники отримували телефонні дзвінки з різних куточків України, Польщі, Італії та записували людей на ці автобуси. Автобуси з водіями-італійцями супроводжували наші волонтери. По дорозі до Казерти безпосередньо з автобуса висилали копії документів всіх пасажирів. Потім автобус заїжджав у військові частини Казерти і там організовувалися спеціальні відділення, які приймали новоприбулих людей. Генеральне консульство України в Неаполі допомагало оформити документи та переклади. Працівники префектури та квестури Казерти відразу їх на місці приймали та видавали відповідно італійські документи. Були залучені медичні установи, які робили проби на COVID-19. Лікарі та педіатри надавали медичну допомогу, встановлювали діагноз та забезпечували ліками. Хто мав потребу, то його госпіталізовували. Дієцезіальний Карітас в окремому наметі годував жінок та дітей. В інших відділеннях в присутності перекладачів ділили людей у місця тимчасового проживання (в українські сім’ї, що вже давно проживають у Казерті, в італійські сім’ї, що приймали наших людей, у спеціальні структури для тимчасово переміщених осіб). Таким чином, всі, хто потрапляв в автобуси, які везли людей до Казерти, виходили з військових частин з перекладеними дійсними документами, їм було надано необхідну медичну допомогу, юридичну консультацію, вони були нагодовані, мали тимчасове житло та продукти харчуванням на перші місяці. Відповідно збільшилося навантаження на наш Карітас, який повинен був знаходити харчові продукти не тільки для українців, які вже давно проживають в Казерті й опинилися у складних життєвих обставинах, а і для всіх тих, хто втік від війни, і проживали в домівках своїх родичів, друзів чи знайомих.

Скільки людей зараз зареєстровано у вашому Карітасі? Яких національностей вони є і з яких регіонів України походять?

В Карітасі ми зустрічаємося з українцями з усієї України: центр, захід, схід, південь та Крим. В останньому модулі на Новий 2021–2022 пасторальний рік було записано 445 осіб, з яких 115 є діти віком до 16 років. До нас записуються люди різних національностей. Були та росіяни, молдавани, білоруси, італійці, марокінці та киргизи. Наш парафіяльний Карітас помагає всім без різниці конфесійної приналежності: православні, греко-католики, римо-католики, протестанти, мусульмани. Всі, хто до нас звернувся ми нікого не відкинули. Звичайно, що таким чином ми дали менше тим, хто є записаний, але ні від кого не відвернулися. Наприклад, в час повного локдауну пандемії, ми поділили продовольчу допомогу не тільки для зареєстрованих 400 осіб, але і на всіх 900 осіб, які несподівано до нас звернулися. Потрібно було їздити з отцем Ігорем по супермаркетах, просити додаткову допомогу. Всі згадують 2020 рік, коли, окрім пакунку з Карітасу ми привезли всім посвячені паски. Всі святили паски онлайн, а бідні люди їх отримали посвяченими нашим душпастирем. Особливу подяку заносили люди пану Володимиру Бекишу, який безплатно дав ці паски.

Що змінилося в харитативній діяльності Карітасу Казерти після 16 червня 2021 року та 22 червня 2025 року?

16 червня 2021 року було засновано Карітас Апостольського Екзархату, який «став одним із найважливіших органів Курії та згідно з місією Церкви інструментом єпископа для допомоги потребуючим, Його місія полягає у здійсненні конкретних справ милосердя для вірних екзархату, які опинилися у скрутних життєвих обставинах, а крім того — пробудженні у серцях людей співчуття та християнської солідарності із тими, хто потребує допомоги». Український Карітас Казерти став невіддільною частинкою Карітасу Апостольського Екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії. Ми з радістю ділимося напрацьованим протягом багатьох років неоціненним досвідом, а також із вдячністю переймаємо досвід та напрацювання інших. А 22 червня 2025 року ми відкрили нову сторінку в історії Карітасу Казерти. Того дня Апостольський Адміністратор Кир Григорій Комар заснував персональну парафію Пресвятої Тройці для українців, які проживають в провінції Казерта. Це означає, що Карітас працюватиме так само, а змінилося тільки його підпорядкування. Незабаром спеціальним декретом владики Григорія буде заснований новий парафіяльний Карітас для українців в Казерті. А о. Ігор буде укладати нові договори, але вже як парох персональної парафії Пресвятої Тройці, яка належить не до італійської дієцезії, а до Екзархату в Італії. Ми будемо продовжувати тісну співпрацю з місцевим дієцезіальним Карітасом та допомагати всім потребуючим, як ми це робили дотепер.

Що б ви порадили іншим українським громадам, які хочуть заснувати Карітас у своїх містах?

Насамперед треба мати бажання працювати на славу Божу. Бути готовими до зустрічі з різними людьми. Мати велике терпіння, добре серце, багато співчуття до ближніх і йти за покликом серця та нашого Бога: «те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили» (Мт. 23:45).

Провела інтерв’ю Ірина Семенюк
Фото та відео з архіву парафії

Дивіться також