«Українці до світу»: третій день Ювілею молоді українські паломники провели у Катедральному храмі Апостольського Екзархату

31 липня 2025

30 липня, у рамках третього дня Ювілею молоді 2025, українські паломники провели молитовний день у Катедральному храмі Жировицької Богородиці і свв. мчч. Сергія і Вакха Апостольського Екзархату в Італії під гаслом «Українці до світу».

Дванадцятигодинна молитва у Катедральному храмі

Протягом 12 годин — з 6:00 до 18:00 — у храмі тривала безперервна молитва за мир в Україні та світі. До молитви долучалися групи молоді з різних куточків світу, серед яких — семінаристи Апостольського Екзархату на чолі з о. Ігорем Стусом, відповідальним за їхню формацію, який після Молебню до Христа Людинолюбця, виголосив катехизу про Слугу Божого Митрополита Андрея Шептицького. Паломники також мали можливість почути духовні роздуми про надію від владики Віталія Кривицького, єпископа Київсько-Житомирської дієцезії в Україні.

Кожну годину молитву почергово провадили різні молодіжні спільноти Української Греко-Католицької Церкви:

Вроцлавсько-Кошалінська єпархія УГКЦ в Польщі,
Чернівецька єпархія,
Апостольський Екзархат в Італії,
Київська архиєпархія,
Івано-Франківська архиєпархія,
Український Католицький Університет,
Ординаріат для вірних східного обряду в Австрії,
Харківський екзархат.

До молитви долучилася також молодь Римо-Католицької Церкви України та гурти — «ПоприВсе» і «МетаНоя».

О 18:00 у базиліці Санта Марія ай Монті відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Апостольський Адміністратор Екзархату владика Григорій Комар, у співслужінні владики Браєна Байди, єпископа Торонтської єпархії та голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, а також численних священників, які супроводжують молодь з України, Італії та інших країн.

У своїй натхненній проповіді про наслідування Христа, владика Григорій поділився думками про те, як у сучасному світі українська молодь покликана свідчити живу віру в Бога і бути голосом України, яка бореться за свободу і право бути собою.

Читайте також:

«Йти за Христом — це жити надією навіть тоді, коли довкола — темрява»: владика Григорій до української молоді

Молодь України як голос свого народу

На початку проповіді владика привітав молодих людей, які обʼєднались у молитві за Україну у Вічному місті: «Ми дуже раді бачити вас так чисельно зібраними у цьому храмі під час Ювілейного паломництва до Риму. Ви приїхали сюди як посланці від усього нашого народу, щоби українським голосом проголосити і засвідчити усьому світові, що Україна, наша рідна земля, наші воїни боронять свою свободу і гідність. Ви приїхали сюди, щоб молитися за Божу допомогу для наших воїнів-захисників, аби вони мали силу відстояти наше право бути собою. І немає жодного сумніву, що ваше паломництво буде дуже успішним. Тільки, будь ласка, використайте всі ці нагоди, які маєте тут, щоби свідчити, ділитися правдою, ділитися своєю вірою, бути вірогідними свідками істини» — зазначив архиєрей.

Хрест як дорога до щастя

Роздумуючи над Христовими словами: «Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме на себе хрест свій, і йде слідом за мною», владика Григорій запросив молодих людей обрати Христа своїм життєвим орієнтиром і провідником, який єдиний може привести людину до правдивого щастя, застерігши також від різних небезпек диявола і світу на цьому шляху. «Дорогі, ми запрошені йти за Ісусом як за нашим Спасителем, нашим Господом, Який задля нас помер і воскрес. Нам потрібно уникнути помилки — не йти лише за якимись своїми уявленнями про Нього, навіть найкращими. Щоби ми не помилилися, є один ідентифікатор, маркер — хрест. Багато хто пропонує нам йти за ідеологіями, філософськими течіями, які обіцяють щастя, безтурботне життя, успіх. Але правдива дорога, яка веде до справжнього щастя — це дорога за Христом. Це дорога, на якій біль і страждання перетворюються у воскресіння. Але без хреста цієї дороги немає.

Зректися себе є дуже непросто в культурі індивідуалізму, в якій ми живемо. В культурі, де гучно звучить: «Дбай про себе», «Ти найголовніший», «Ти маєш право на все», «Живи для себе» — тут звучить протилежне запрошення: зректися себе, свого егоїзму, свого прагнення бути в центрі цілого світу. Хоч нам часто здається, що матимемо вартість у житті лише, коли станемо багатими, владними, відомими… Господь каже: «Ні!». Ти маєш цінність уже. Твоя цінність — від тієї любові, яку Господь тобі дарує. Ти будеш щасливим не тоді, коли будеш самоутверджуватися, а коли будеш служити, дарувати, ділитися, відповідати любов’ю. Оце є те зречення себе, яке Господь нам пропонує і до якого нас кличе».

Йти проти течії — бути вірними Христові

За словами проповідника, вірність Христу і його слову не простим завданням, але тільки у такий спосіб людина є здатною жити у правді та будувати мир, якого наш народ і цілий світ так потребує: «Дорогі, взяти Господній хрест і піти за Ним — означає стати на бік правди. Стати на бік істини. Жити не за модою, а за совістю. Деколи цей шлях буде у протилежний бік — навіть назустріч іншим. Це плисти проти течії, проти загальних трендів. Це — не красти, не фальшувати. Це — свідчити про Христа не тільки в храмі, а й у своєму середовищі, у соцмережах, всюди, де ми є. Це — вірність Йому. На цьому шляху ми не є одинаками. Це не наш особистий героїзм, бо ми йдемо за Ним. Він — попереду. Він показує цей шлях. І коли ми дивимося на Нього, не втрачаємо з очей Його лику, Його присутності — маємо силу йти».

«Йти за Христом — означає бути людьми миру. Бо Він дає нам мир як дар: мир у серці, мир у спільноті. Це — стан, коли ми не дозволяємо, щоб над нами панувала ненависть. Це — коли ми не дозволяємо собі стати циніками, зачерствіти. А у Христовому хресті знаходимо свіжість, натхнення, щоби жити, радіти, щоби життя поширювати і проповідувати. Навіть тоді, коли звучать сирени, падають ракети, дрони й усе інше — проголошуймо в серці пісню перемоги» — мовив на завершення Апостольський Адміністратор.

На завершення Божественної Літургії пролунала молитву за Україну «Боже, великий, єдиний, а після подячних слів організаторам події, святкування продовжилися на площі перед Катедральним храмом.

У програмі дня лунали численні українські пісні під акомпонування акордеона о. Ігоря Горішнього з Аверси, відбувся майстер-клас з петриківського розпису, виступ театру на ходулях «Глорія» з м. Дрогобич. Артисти у національних карпатських строях представили колоритне дійство з танцями й театральними сценами.

Особливим сюрпризом вечора став музичний виступ владики Браєна Байди, який заспівав під гітару авторську пісню, написану ще у 1986 році.

Згодом розпочався концерт з бандурою у виконанні Анастасії Войтюк, що додав вечору піднесеної національної атмосфери та духовної глибини. Цей день став потужним свідченням єдності української молоді, сили молитви, культури і християнської надії.