Відбулася онлайн-зустріч учнів школи «Золотоуст м. Казерта з героями України
24 січня 2024
У неділю, 21 січня 2024 року відбулася онлайн-зустріч учнів школи «Золотоуст м. Казерта з героями України. Зустріч організували Українська школа „Золотоуст“ та Національний реабілітаційний центр „Незламні“ („Unbroken“) (м. Львів). Організатором зустрічі став військовослужбовець Олег Калаїм, який 24 лютого 2022 року вступив у лави ЗСУ, 2 рази був у Бахмуті. З грудня 2023 року перебуває на ротації у Львові. Є президентом Гарвардського клубу в Україні.
Учасниками зустрічі стали:
- 31-річний Володимир Рудковський, командував ротою на Запорізькому напрямку. В червні 2023 року дістав поранення від ворожої міни, забираючи пораненого побратима з ворожого окопу під час штурму. Зараз проходить реабілітацію в центрі «Unbroken» у Львові. До Володимир ЗСУ закінчив академію Генеральної Прокуратури України, працював керівником відділу зв’язків з громадськістю Сарненської міської ради, після повномасштаного вторгнення керував гуманітарним штабом на Рівненщині, організував загін ТРО для захисту від нападу з боку Білорусі, возив гуманітарну допомогу на передову. У жовтні 2022 розпочав службу офіцером під кордоном з білорусією. В 2023 році його батальйон увійшов до новоствореної 117 окремої механізованої бригади, яку після навчань направили на Запорізький напрямок в складі 10 армійського корпусу для контрнаступу. Був поранений. Позбувся ноги, тепер ходить на протезі.
- 31-річний Олексій Чуб, головний сержант взводу 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр», отримав поранення в бою від міномету калібру 120 мм під Бахмутом у лютому 2023. Олексій лікувався в центрі «Unbroken» у Львові, зараз знаходиться у Києві в госпіталі, проходить серію операцій — попереду ще 2 етапи операції, а потім довготривала реабілітація. Олексій родом з міста Павлоград Дніпропетровської області, до служби в армії був шахтарем. Службу почав ще у 2014 році, брав участь в АТО, потім підписав контракт з ЗСУ. Під час зустрічі хотів попередити світову спільноту про те, що якщо Україна не вистоїть, то російська федерація не зупиниться, вони схочуть завоювати ще більше територій, і під ударом опиниться вся Європа.
- ОтецьБогдан Костюк, 35 років, на війні — з лютого 2022 року, у складі 74 Косівського батальйону 102 бригади ТРО Івано-Франківщини, на передовій в Запорізькій області, починаючи з весни 2022. Він — офіцер, заступник начальника штабу. У цивільному житті — священик, настоятель скиту святого архистратига Божого Михаїла ПЦУ у м. Долина, Івано-Франківської області. Закінчив Львівську православну богословську академію. Проводить богослужіння, займається духовною опікою особового складу на добровільних засадах.
- Отець Михайло, греко-католицький священик, на війні з 2014 року. У 2014 році потрапив у полон. 22 дні полону. Повернувся у ЗСУ. Лейтмотивом його виступу стали слова про те, що «Світова спільнота повинна зрозуміти, що російська кровожерливість не зупиниться в Україні. На території України зараз твориться новітня історія світу і від світової спільноти залежить, якою їй бути. Закликав світ формувати іноземні батальйони для захисту України, для того, щоб війна не прийшла у Європу. Адже захищати свою країну на чужій території набагато легше». Якщо будь-який член Світової спільноти мовчить не допомагає Україні — він підтримує агресію. Тому що неможливо мовчати, коли одна нація знищує велику європейську державу. Якби світ включився у боротьбу проти російської агресії ще у 2014 році, то, можливо, не було б 24 лютого 2022 року. Кожен московит несе відповідальність за дії своєї держави. Дітям потрібно розповідати про жахіття війни, щоб вони розуміли сьогоднішні реалії, в яких живе Україна. Українці не повинні стидатися бути українцями, адже ми горда, сильна, вільна нація».
Учні школи подякували за таку унікальну можливість почути з перших уст правду про війну, її трагічну реальність та поспілкуватися віч-на-віч з прямими свідками, які втратили чи руку, чи ногу, але не втратили мужність та готовність знову боротися за нашу державу Україну. На завершення онлайн зустрічі всі разом помолилися за наших захисників та захисниць і заколядували:
А четвертий празник — НАША ПЕРЕМОГА — радуйся!
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився!