Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Відбулося паломництво українців в Італії до Сан Джованні Ротондо
18 березня 2025
У неділю, 16 березня 2025 року, з благословення Апостольського Адміністратора Преосвященного Владики Григорія Комара, відбулося паломництво вірних Апостольського Екзархату до святого отця Піо у Сан Джованні Ротондо.
У молитовному дійстві, що вже стало щорічною традицією для українців з південних регіонів Італії, взяло участь понад 500 вірних Екзархату, а також паломники з Паризької Єпархії св. Володимира Великого. Разом із душпастирями Неаполітанського деканату на прощі молилися також вірні Катедрального храму Жировицької Богородиці і свв. мчч. Сергія і Вакха. Від імені Преосвященного Владики Григорія, Апостольського Адміністратора, паломництво очолив Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ.
Разом з українськими вірними на паломництво прибули: о. Ігор Стус, Протопресвітер Неаполітанського деканату (м. Помпеї), о. Андрій Морквас (адміністратор Катедрального храму у Парижі), о. Ігор Горішний (м. Аверса), о. Віталій Періг (м. Фоджа), о. Ігор Данильчук (м. Казерта), о. Іван Борин (м. Салерно), о. Мар’ян Лемчук (м. Санта Марія Капуа Ветере), о. Святослав Макар (м. Рим), о. Тарас Зуб (м. Неаполь), о. Володимир Крамар (м. Неаполь). Дияконське служіння виконував диякон Богдан Луговий з Риму.
На початку паломники приватно помолилися біля нетлінних мощей святого отця Піо у крипті Санктуарію Святої Марії Ласк, які з 2013 року є виставленими у скляному саркофазі для публічного вшанування вірними. Відтак, взяли участь у Хресній дорозі, під час якої роздумували про страждання України крізь призму страстей нашого Господа Ісуса Христа.
Центральною частиною прощі стала Божественна Літургія, яку у Санктуарії Святої Марії Ласк очолив Протосинкел Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, у співслужінні Протопресвітера Неаполітанського деканату о. Ігора Стуса та присутніх священників. Богослужіння супроводили співом студенти Папської Української Колегії св. Йосафата з м. Риму.
Під час проповіді у другу неділю Великого посту, яка ґрунтувалася на Євангелії про оздоровлення розслабленого в Капернаумі (Мр. 2, 1–12), о. Теодосій запропонував вірним роздумати над декількома важливими аспектами християнського життя, зокрема, — життям як паломництвом до Небесного Дому та роллю різних людей, що можуть нам допомагати чи перешкоджати у цій мандрівці.
Людське життя — паломництво до Дому Отця
На початку, о. Теодосій звернув увагу вірних на одну деталь цього Євангельського уривку, яка вказує, що Господь робить чудо оздоровлення розслабленого, перебуваючи у домі.
«Євангелист Марко розповідає нам, як Ісус Христос в одному домі навчав велику силу людей. У Святому Письмі немає випадковостей: якщо Євангелист каже, що Христос проповідує у домі, то вже цей факт містить важливе повчання, зокрема, про те, що Господь чекає нас вдома. А цим остаточним домом є Його Небесне Царство. У нашому швидкоплинному часі, позначеному багатьма труднощами, війною, хворобами, проблемами, Господь хоче нам пригадати: „Дорогі діти, памʼятайте, що людське життя має головну ціль — дійти до дому Отця“. Ми всі є паломниками на життєвому шляху з метою дійти до Небесного Дому, де Ісус після свого вознесіння приготував для кожного з нас місце, і тепер ми маємо докласти всіх зусиль, щоби до цього дому потрапити».
Натовп як перешкода до зустрічі з Богом
Наступна зупинка роздумів проповідника була присвячена натовпу, який у цій євангельській події символізує людей, що часом можуть стати на заваді нашої зустрічі з Господом. «Коли Ісус проповідував, у домі було дуже багато людей, так що навіть паралітика неможливо було принести всередину, хоча він так сильно потребував спасенної зустрічі з Богом. Паралітик не міг зустрітися з Христом через натовп. У нашому житті також може бути присутнім натовп, який перешкоджає нашій зустрічі з Богом. Це можуть бути навіть найрідніші люди чи друзі, які недобрим прикладом чи аморальною поведінкою стоять на заваді нашої особистої зустрічі з Небесним Отцем.
Євангелист Марко спонукає нас застановитися над двома запитаннями. Перше із них: хто з мого оточення є допомогою, а хто є перешкодою на шляху до Бога? А друге: чи я своєю поведінкою, життєвою позицією, словом не перешкоджаю комусь зустріти Ісуса Христа? Адже наш негативний приклад, заохочення до злого вчинку, байдужість до християнського життя, для інших людей може стати каменем спотикання. Тому важливо зупинитися і замислитися: чи не стаємо ми самі перешкодою для ближнього у його духовному зростанні?»
Сила спільноти: четверо друзів, які принесли розслабленого до Христа
Окремий наголос священник зробив на чотирьох друзях, які, попри перешкоди, знайшли спосіб принести паралітика до Ісуса, навіть якщо для цього довелося розібрати дах. Цей опис є глибоким символом того, що для духовного зцілення часто недостатньо лише особистих зусиль — необхідна підтримка інших людей.
«Читаючи далі, ми бачимо чотирьох чоловіків, які, незважаючи на перешкоди, незважаючи на натовп, незважаючи на осуд, розбирають стелю і спускають свого паралізованого друга до Христа. Я завжди подивляв цих чотирьох осіб. Євангелист Марко підкреслює, що їх було саме четверо. Один або двоє не змогли б впоратися із таким важким завданням, як і часто ми самотужки не даємо ради із нашими проблемами, бо потребуємо підтримки інших, спільноти, потребуємо молитви Церкви.
Церква, спільнота, парафія — це надзвичайно цінне місце молитви за наші фізичні і духовні недуги, що здатна підняти нас на ноги, воскресити до нового життя. Побачивши віру друзів, Ісус оздоровив розслабленого. Через сильну віру християнської спільноти Він продовжує дарувати полегшення страждань і у наш час. Сильна віра здатна привернути увагу Ісуса Христа, здатна докорінно змінити життя. Це велике заохочення для нас: плекати наші парафії, наші громади, щоби вони були осередками віри, через яку Господь підніме не одного розслабленого, витре сльози, зцілить життєві рани зранених людських сердець».
Подяка та вітання від імені Апостольського Адміністратора
На завершення богослужіння о. Теодосій подякував отцю-декану Ігорю Стусу, місцевому душпастирю о. Віталію Перогу та священникам за організацію цього паломництва, а також усім вірним за спільну молитву у наміренні миру та перемоги України.
Також він звернувся до паломників із привітальним словом від Апостольського Адміністратора Преосвященного Владики Григорія. Він передав вітання від Владики, закликавши прочан до автентичного свідчення віри та активної участі житті Апостольського Екзархату в Італії — великого Божого дару для нашого народу на італійській землі, який ми покликані розвивати. Передаючи вітання єпископа, отець Теодосій наголосив, що наше щоденне життя є спільною мандрівкою взаємної підтримки та єдності, зокрема, у важкий час війни, адже кожен з нас має особливу місію, має унікальні таланти, щоб ними служити Богові та одне одному, розвиваючи спільноту Апостольського Екзархату.
Отець-Протосинкел подякував паломникам за їхню участь, адже кожна проща є нагодою для духовного оновлення, щоб провадити нас ближче до Бога, до пізнання Його любові та зміцнення у вірі.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
