Відбувся візит Протопресвітера Флорентійсько-Болонського деканату до міст Піза, Віареджо та Лукка
20 лютого 2024
18 лютого, в першу неділю Великого посту, громади Апостольського Екзархату у містах Піза, Віареджо та Лукка мали можливість, як і кожної неділі, спільно занести молитву до Господа за Україну, за наш народ, за українське військо, помолившись Божественну Літургію, яку цього разу очолив протопресвітер Флорентійсько-Болонського деканату о. Михайло Бойко. Йому співслужив душпастир вищезгаданих громад о. Володимир Люпак.
Відвідуючи українські спільноти у рамках канонічної візитації Флорентійсько-Болонського деканату, о. Михайло мав нагоду краще ознайомитися з їхнім життям, послухати вірних, заохотити їх до витривалості на життєвій дорозі, передати благословення від Апостольського Екзарха Преосвященого Владики Діонісія Ляховича, поділитися Божим словом та поспілкуватися.
Ділячись під час проповіді Божим словом з вірними, о. Михайло заторкнув три важливих теми, у яких в теперішній час особливо відчувають потребу українські вірні:
- Людина є сотворена на образ і подобу Божу, тому вона є носієм Божого образу і подоби у собі. А це означає, що ніхто не може зневажати іншу особу.
- Бог перебуває з людиною і чує її навіть тоді, коли людині здається, що вона є самотньою. Бог ніколи не покидає людину, але є уважним до слів, які ми промовляємо у молитві.
- Кожного із нас Бог кличе до служіння ближнім, запрошуючи, щоб ми могли стати учнями, які свідчать Христа тим, які, можливо, втратили довірʼя до Бога, чи ще не мали змоги пізнати Його.
По завершенні Божественної Літургії, в кожній з громад, священики разом з вірними, помолились «Боже Великий Єлиний», розділили братню трапезу, яку вірні приготували зі щирістю та теплотою. Відбулося щире спілкування і ділення життєвими ситуаціями та випробуваннями. Під час спілкування кожен погодився, що для всіх українців сьогодні спільним викликом та зраненням є війна, особливо для тих, кого безпосередньо торкнула її жорстокість, спричинена агресією російських загарбників проти України та її народу. А це у свою чергу повинно спонукати кожного з нас до лікування ран війни, до полегшення страждань наших братів та сестер.
Повідомила: Світлана Дмитренко