Владика Діонісій у Соборі Святої Софії здійснив чин священничого рукоположення

Про це Апостольський Екзарх Преосвященний Владика Діонісій Ляхович сказав на Божественній Літургії у Соборі Святої Софії, у неділю 11 червня, під час якої, з благословення Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, звершив священниче рукоположення о. Романа Кулинцака. Отець Роман належить до клиру Івано-Франківської Архиєпархії. Філософсько-богословські студії здобув у Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. свщмч. Йосафата, які продовжив у Папському Салезіанському університеті на факультеті класичних мов.

Під час Святої Літургії Владиці Діонісію співслужили: Преосвященний Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії, о. Марко Семеген, ректор собору, о. д-р Петро Голіней, Канцлер Екзархату і парох Катедрального храму, о. д-р Луїс Касіян, ЧСВВ, ректор Папської Колегії св. Йосафата, о. Бернард Підгірний, ЧСВВ, віце-ректор формаційного закладу, о. Діонісій Заведюк, ЧСВВ, духівник колегії, о. Маврикій Попадюк, ЧСВВ, радник Протоархимандрита Василіянського Чину, монсеньйор Андрій Євчук, секретар Апостольської Нунціатури в Демократичній Республіці Конго, о. д-р Василь Ілик, працівник секції латиністів Держсекретаріату Ватикану.

З нагоди Торжественного поклоніння Пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, яке святкувалося у попередній четвер, Владика-Екзарх запропонував вірним роздумати над зв’язком двох Святих Таїнств — Євхаристії та Священства, підкреслюючи євхаристійний вимір останнього.

»Євхаристія є центром церковного життя. Всі Таїнства Церкви прямують до Євхаристії як до точки завершення. Хрещення, Миропомазання і Покаяння ведуть до Євхаристії. Священство створене заради Євхаристії. Подружжя — це життєва Євхаристія, сопричастя тіла і духа, з якого родяться діти і продовжується життя людства і Церкви. Єлеопомазання у свою чергу є введенням в остаточну Євхаристію — Небесне Царство. Тому Другий Ватиканський Собор каже, що «Євхаристія є тією вершиною, до якої прямує діяльність Церкви, й одночасно є і тим джерелом, звідки випливає вся її сила» (LG, 10). Отож, Євхаристія вже тут на землі є провісницею майбутнього життя, і тільки через Євхаристію можемо дізнатись те, що станеться з нами у майбутньому світі. Можемо розуміти те, що станеться з нами, тільки у євхаристійному світлі» — зазначив архипастир.

За його словами, бути образом євхаристійного дарування на зразок Ісуса Христа покликаний бути кожен священнослужитель, який в Його імені її звершує під час Божественної Літургії: «Таїнство Євхаристії продовжується у кожній Літургії, яку священнослужителі служать по цілому світі, коли вимовляють у різних мовах слова: „Це моє Тіло…, Це моя Кров…“ в імені Ісуса Христа… Проте, кожний священнослужитель водночас покликаний це робити і в своєму імені. Адже священник також повинен бути готовим поламатись в імені Ісуса Христа, бо хто любить, той готовий до жертви, навіть до віддання свого життя заради інших. Після освячення дарів священник просить Святого Духа, щоб Він зійшов „на нас і на освячені дари“ для того, щоб усі причасники (священнослужитель і вірні) могли самі стати Тілом і Кров’ю Христовою, стати Церквою, Божим Народом, щоб „святе подавалося святим“. Ми тісно єднаємося, уподібнюємось до Христа, так само, як хліб, який ми споживаємо, стає нашим тілом. Перед тим, як служити Божественну Літургію та вимовляти ці слова в імені Христа, йому необхідно спочатку реально вести євхаристійний спосіб життя».

До такого євхаристійного священства єпископ закликав отця-номінанта Романа: «Дорогий дияконе Романе! Сьогодні після Херувимської пісні знову пролунає молитва: „Божественна благодать, що завжди недужих оздоровлює і те, що їм недостає, доповнює, поставляє благоговійно диякона Романа у пресвітерство…“ І ти станеш священником на зразок Ісуса Христа, євхаристійним священником. Станеш пастирем Божого Народу, готовим на всяку жертву; станеш пророком, бо будеш слухати Бога, щоб в його імені говорити; станеш святителем, бо будеш уділяти „святеє святим“. Будеш отцем — батьком!

Дорогий дияконе Романе, як Архієрей буду молитись за тебе, «щоб ти був достойним стати без гріха перед святим Божим жертовником, проповідувати Євангеліє Царства Божого, освячувати слово Божої істини, приносити Богові дари і жертви духовні, щоб оновлювати людей купіллю відродження — все в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Співслужителі і Божий народ будуть тобі співати „Аксіос“ — Достойний! Молимось, щоб ти був достойний до кінця твого життя! Амінь» — сказав на завершення єпископ.

В часі Літургії після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, владика Діонісій рукоположив у пресвітерський сан диякона Романа. Новоієрей, після трьох обходів навколо престолу, зачитав визнання віри. Опісля єпископ прочитав молитви ієрейських свячень.

Відтак нововисвячений ієрей був облачений у священничі ризи: епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон, а також отримав служебник та чашу. Після чого став до престолу і поруч з усіма душпастирями служив Божественну Літургію. В часі служби Божої вірні чисельно приступили до Тайни Євхаристії, яку уділяв, зокрема, новопресвітер.

По завершенні Святої Літургії лунало многоліття, відтак нововисвячений о. Роман Кулинцак звернувся до усіх присутніх зі словами подяки:

»В цей важливий для мене день хочу подякувати Богові та Пресвятій Богородиці за те, що я зараз тут і є священником. Хочу засвідчити, що Євхаристія — те Таїнство і джерело, яке підкріплює в найкращі і найважчі часи. Хочу подякувати митрополиту Володимиру, який поблагословив мої свячення та владиці Діонісію, який здійснив Чин Рукоположення. Велика вдячність о. Марку, який всіляко підтримував та допомагав мені перед свяченнями. Моя глибока шана та признання моїм батькам, рідним та друзям».

Далі з привітальним словом до всіх присутніх звернувся о. Марко-Ярослав Семеген, побажавши довгих років служіння у святості:

»Радію, що сьогодні знаходяться молоді люди, які хочуть служити Господу. Не можу сказати, що священство буде легким, бо світ є нелегким, але я бажаю тобі, щоб воно було святим. Хай Господь дає тобі сили. Ми цілою спільнотою отців, сестер та парафіян вітаємо з цим великим днем у твоєму житті. Особливо дякую твоїй мамі за відвагу і молитву. Ви не побоялися зробити крок, віддавши сина у священство в неодруженому стані. Мати, яка дає Церкві священників, є Богом благословенна. Хай Ваша молитва за його подальше служіння буде з подякою за сина, а сльози будуть тільки радісними».

Слова привітання для о. Романа лунали також від о. д-ра Луїса Касіяна, ЧСВВ, ректора Колегії, який побажав ревного служіння та успіхів на шляху науки під натхненням та веденням Святого Духа.

За доброю традицією священник уділив своє перше благословення усім присутнім, даруючи пам’ятний образок на згадку про цю значущу подію.

Відділ Комунікації Апостольського Екзархату,
Прес-служба релігійного товариства «Свята Софія»
Фото: Юрій Ганчук

Дивіться також

4 січня Фестиваль вертепів у Феррарі: духовне святкування Різдва в Північній Італії 12 грудня Духовний виїзд для сімей «До джерела» 1 грудня Апостольський Екзархат запрошує українців в Італії на паломництво до м. Барі