Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Владика Діонісій здійснив душпастирський візит в українські громади у Перуджі та Сполето
5 лютого 2024
Цими днями в Асижі (регіон Умбрія) відбулися формаційні курси для катехитів Апостольського Екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії, учасників яких благословив Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Екзарх. Перебуваючи в Умбрії, єпископ здійснив душпастирський візит до українських громад цього регіону: в суботу, 3 лютого, відвідавши Перуджу, а в неділю, 4 лютого, — Сполето, де здійснює душпастирське служіння протопресвітер Римського деканату о. Василь Гушуватий.
У дні душпастирських відвідин в обидвох громадах зібралися вірні та молодь. Відтак в церковних спільнотах відбулися Архієрейські Божественні Літургії, яку очолив Владика Діонісій, у співслужінні їх душпастиря о. Василя.
Під час богослужінь Єпископ виголосив проповідь, у якій роздумував над празником Стрітення Господнього: «Новонароджений Ісус Христос зустрічається з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Християнське життя — це постійні стрітення — зустрічі; зустрічі з Богом на молитві і зустрічі з нашими ближніми у щоденному житті.
Перш за все молитва — це зустріч з Богом. На зразок пророків, Ісуса Христа, Богородиці і всіх святих ми стаємо перед Богом і кажемо: «Ось Я!»; «Ось Я! Говори, Господи, твій слуга слухає!» (1 Сам. 3,9). «Твоє обличчя, Господи, я шукаю» (Пс. 27,8). А на слово Боже відповідаємо, кажучи: «Так!»: Нехай святиться твоє ім’я… Нехай прийде Царство твоє… Нехай буде воля твоя…
Послухавши Бога і відчувши Його присутність, зможемо просити «хліба насущного», прощення за наші гріхи і прогрішення, щоб не впасти у спокусу, визволення від лукавого, прославити Його і подякувати Йому за всі дари, єднатися із Ісусом у стражданнях і життєвих випробуваннях. Справді, зустрітися з Богом — це «скинути свої сандалі», те все, що нас обмотує, нічого перед Богом не ховати, дати можливість, щоб Господь просвітив серце своїм світлом та спалив те все, що забруднює життя. А спалюючи бруди серця, наповнив його любов’ю» — наголосив архиєрей.
Проповідник також звернув увагу, що глибока зустріч з Господом неодмінно має спонукати нас виходити назустріч нашим ближнім у їхніх потребах. «Зустріч з Богом веде до зустрічі з нашими ближніми. І справжня молитва завжди нас поведе до ближнього, щоб відповісти на його потреби. Любов Божа, яка наповнила наше серце, не може нас зробити байдужими перед обличчями тих, кого ми зустрічаємо, любов вимагає відповіді: голодного нагодувати, сумного потішити та тисячі інших відповідей. Нікого не обминати, ніким не нехтувати, радіти з тими, що радіють, і плакати з тими, що плачуть».
За словами Владики, віра в Ісуса Христа та в Його Євангеліє є орієнтиром для нашого життя, досвідом якої ми маємо також ділитися з іншими. «Ісус сказав: „Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя“ (Йо. 8,12). Віра в Ісуса Христа та в Його Євангеліє є певним орієнтиром для нашого життя, що нас веде до життя вічного, адже Він є дорогою, правдою і життям. Бог є світлом для нас, щоб ми не ходили у темряві, а ми, у свою чергу, запрошені Ісусом бути світлом для світу, давати свідчення віри і християнського життя для наших ближніх: „Ви світло для світу… Так, нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі“ (Мт. 5,14–15). Наше завдання — бути свідками світла. Ми не є джерелом світла, проте приймаємо світло від Ісуса, щоб просвічувати дорогу інших своїм прикладом життя», — розповів проповідник.
На це наше християнське покликання вказує також символіка стрітенської свічки. «На свято Стрітення ми святимо свічки… У нашому народі ці свічки запалюють у складних життєвих ситуаціях, зокрема, коли громи б’ють, тому її також називають „громницею“. Проте, свічка, перш за все — це символ світла, яке проганяє темряву. Тим світлом, що прийшло у світ, є сам Ісус Христос, тому освячена свічка пригадує нам про Ісуса Христа і про наше покликання бути світлом для світу, свідченням життя віри, надії, любові…», — мовив Архиєрей.
На завершення відбувся Чин освячення свічок, після якого Владика Діонісій уділив вірним єпископське благословення. На завершення він подякував о. Василю за служіння в цих громадах і побажав їм подальшого розвитку. У свою чергу душпастир, від імені усіх вірних, подякував Апостольському Екзарху за відвідини громад, батьківське слово та постійну підтримку і молитовну опіку у їхньому щоденному житті.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
