Владика Григорій вперше відвідав громаду в Монці з нагоди престольного празника

2 лютого 2026

У неділю, 1 лютого 2026 року, в місті Монца відбулося святкування престольного празника та третьої річниці від заснування громади на честь святих трьох святителів — великих архиєреїв Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Святої Марії Ангельської (Santa Maria degli Angeli), де щонеділі та у святкові дні на богослужіння збираються українці з Монци та околиць, очолив преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор для українців католиків візантійського обряду в Італії. Перед початком Божественної Літургії владику Григорія зустріли подружжя Роман Хитика та Христина Чопʼюк із сином Левком разом із настоятелем громади, о. Тарасом Остафіївим.

У храмі всіх присутніх привітав настоятель парафії собору міста Монца, монсеньйор Маріно Москоні, який подарував архиєрею пам’ятну ікону Пресвятої Богородиці — копію давньої фрески, що зберігається в місцевому соборі святого Івана Хрестителя. Архиєреєві співслужили: о. Тарас Остафіїв, настоятель громади, о. Андрій Солецький, Голова Секретаріату Глави УГКЦ в Римі та адміністратор парафії святого архистратига Михаїла у Флоренції, о. Ігор Крупа, душпастир української громади святого священномученика Йосафата в Мілані, дон Ансельмо Моранді, ректор семінарії дієцезії Лоді, о. Андрій Твердохліб, духівник згаданої семінарії, а також диякон Богдан Криницький. Піддияконське служіння звершували українські студенти семінарії дієцезії Лоді. Таїнство Покаяння впродовж богослужіння уділяв душпастир громад міст Комо та Меда — о. Микола Щербак. Молитву співом супроводжував хор громади під керівництвом Людмили Тернавської.

У своїй проповіді владика звернув увагу вірних на євангельську притчу про блудного сина, яка традиційно читається в Церкві напередодні Великого Посту. За його словами, саме цим біблійним образом Церква вводить вірних у період духовної підготовки, нагадуючи про справжній сенс посту — покаяння, навернення та відновлення стосунків з Богом. Проповідник наголосив, що ця притча є насамперед свідченням Божого милосердя і любові Отця, Який завжди чекає та приймає кожного, хто з щирим серцем повертається до батьківського дому.

«Сьогоднішньою неділею ми завершуємо різдвяний період нашого літургійного року і розпочинаємо інший — дуже інтенсивний і особливий — період приготування до Великого Посту, а згодом і до самої Великої Чотиридесятниці», — зазначив архиєрей. Проповідник заохотив вірних не сприймати цю притчу лише як біблійну історію, а побачити в ній власний духовний шлях і особисте покликання до зміни життя. «Слухаючи цю притчу, ми намагаємося віднайти себе в ній, бо хочемо зрозуміти, чому Господь її розповідає і яке повчання кожен і кожна з нас має взяти для свого духовного життя», — наголосив він.

За його словами, Великий Піст є часом повернення до Отчого дому, запевняючи, що Господь завжди з любов’ю приймає того, хто з покаянням і довірою повертається до Нього. Апостольський Адміністратор наголосив на особливій дії Святого Письма у житті кожного вірного: «Адже Боже Слово, яке ми чуємо в храмі і яке також читаємо вдома, — це не просто інформація і не повідомлення про події минулого. Ні, Боже Слово є живе і діяльне. Воно торкається нашого серця і спонукає нас поглянути на власне життя, на наші стосунки з Господом Богом».

«Було б добре, якби ми сьогодні зробили іспит сумління і запитали себе: як я можу охарактеризувати свої стосунки з Богом? Я ще далеко від отчого дому? Я вже повертаюся? Чи я вже перебуваю в Його домі? І як я до Нього ставлюся — як до Отця чи, може, як слуга до пана?» — наголосив архиєрей. Владика зазначив, що притча відкриває нам образ Бога як люблячого Отця, який поважає свободу людини та чекає її повернення. «Молодший син, хоч і відійшов у далеку країну та розтратив усе, зрозумів, що лише батько любив його безкорисливо. Опам’ятавшись, він вирішує повернутися. І тут найпотішніше: на дорозі повернення ми не самі. Батько вибігає назустріч і допомагає пройти цей шлях назад», — пояснив він.

Архиєрей підкреслив, що повернення до Бога подібне до сповіді: «Скільки перешкод постає, скільки страхів і сумнівів, але Отець приймає. Він не дивиться на бруд, на втрати, а бачить сина. Бо син ніколи не переставав бути сином. „Дайте йому найкращу одежу“ — це образ благодаті, якою ми зодягаємося у Христі». На завершення проповідницького слова, владика Григорій заохотив вірних наслідувати терпеливість та любов Небесного Отця у своїх стосунках із дітьми та ближніми. «Нехай ця притча допоможе нам відновити в собі бажання повернутися до батьківського дому і знову жити батьківською любов’ю», — сказав він.

Після завершення Божественної Літургії Олександр Кулешко з дружиною Наталею Гев’юк та дітьми — Маркіяном, Боженою і Тадеєм подякували владиці Григорію за візит і подарували йому ікону трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Своєю чергою, настоятель громади, о. Тарас Остафіїв, висловив архиєреєві вдячність за його перший душпастирський візит до громади в Монці та за змістовну і мудру проповідь. Священник також подякував усім священникам, численним мирянам і особливо тим, хто долучився до організації святкування престольного празника громади. Продовженням святкування став спільний обід для всіх присутніх у дворику біля храму, що дозволив вірним ще раз зустрітися, поспілкуватися та відчути дух родинної єдності громади.