Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Якщо в нашому човні буде Ісус, то ми на правильній дорозі»: владика Григорій здійснив душпастирський візит до Кротоне
14 жовтня 2025
З 9 по 12 жовтня 2025 року Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор для українців-католиків візантійського обряду в Італії, перебував із душпастирським візитом у місті Кротоне, де взяв участь у молитовних заходах з українською та італійською громадами.
Участь у святкуваннях дня покровителя міста Кротоне
На запрошення архиєпископа Кротоне—Санта-Северина, монсеньйора Альберто Торріані, 9 жовтня владика Григорій та о. Василь Кулиняк, капелан для українців в архидієцезії Кротоне—Санта-Северина, взяли участь у святкуванні дня покровителя міста Кротоне — священномученика Діонісія, та співслужили Божественну Літургію з архиєпископом Альберто й місцевими священниками.
10 жовтня, на запрошення архиєпископа Альберто, пароха та парафіян храму святого Домініка у місті Кротоне, український архиєрей і священник взяли участь у святкуванні 50-ліття заснування цієї парафії та співслужили Божественну Літургію з архиєпископом і духовенством.
Відвідини українських громад у Калабрії
11 жовтня владика Григорій відвідав українську громаду святого Миколая у місті Катанзаро-Лідо, а 12 жовтня — українську спільноту Різдва Христового у місті Кротоне. В обох громадах єпископа тепло зустріли вірні з короваєм і привітаннями.
До спільної молитви у Кротоне долучився також о. Тарас Звір, капелан для українців у м. Ламеція-Терме, який прибув зі своїми парафіянами. У співслужінні зі священниками владика Григорій очолив Божественну Літургію.
Слово владики: духовні уроки недільного Євангелія
Пояснюючи недільне Євангеліє про покликання перших апостолів, єпископ наголосив на кількох важливих духовних уроках, які воно подає для християн.
«Коли Ісус Христос прибув на берег Галилейського озера, зустрів багато людей, які хотіли почути Його слово. Багато з наших парафіян приходять до Церкви також після важкого робочого дня чи після ночі догляду за потребуючими людьми. Іноді постає вибір: відпочити, зробити щось термінове чи йти до церкви помолитися? Важливо, щоб ми вміли ставити на перше місце Господа і Церкву, слово живого Бога, яке чуємо у Євангелії» — розпочав проповідь владика.
Він зазначив, що аби усі змогли почути Ісуса, Йому потрібно було вибрати човен, і Він вибрав із багатьох човнів, що були поблизу, саме човен Симона — апостола Петра. Ісус таким чином вказує, яке значення матиме Симон-Петро серед апостолів і для всієї Церкви. Він перший відповідатиме від імені апостолів, перший увійде до гробу, з якого воскрес Христос, першим піде проповідувати Євангеліє і стане першим єпископом міста Риму, тобто Папою Римським. Тому, за словами владики, не люди, а «сам Христос надав Петрові першість у Церкві. Цей вибір пригадує нам, що і наша Українська Церква, і наш народ зробили свій вибір — ми також сьогодні знаходимося в Петровому човні, попри те, що існують інші „човни“ — церкви чи релігійні організації».
На Твоє слово закину сіті»: довіра понад досвід
Після завершення навчання Ісус звернувся до Симона-Петра, щоб той відплив і закинув сіті для риболовлі. Симон був досвідченим рибалкою і знав, коли краще ловити рибу: не вдень, коли яскраво світить сонце і риба йде на глибину, а вночі. Петро міг відмовитися, але послухав Ісуса і відплив на глибину. Він слухає Ісуса настільки, що це слово падає у його серце.
«Петро, — навчає владика, — як професійний рибалка протестує, але як той, хто відкрив своє серце на Боже Слово, погоджується… Так є і в нашому житті: ми можемо планувати, діяти відповідно до власних уявлень і досвіду, а можемо спробувати наші мрії узгодити з Божим планом. Деколи Боже Слово для нас може здаватися дивним».
Однак Петро все ж погоджується: «На Твоє слово я закину сіті» — і ловить величезну кількість риби. Так само і наш послух до Божого Слова відкриває нам щось нове, неочікуване, але завжди добре для нас.
Петро, бачачи велику кількість риби, яку зловив, звертається до Ісуса: «Господи, відійди від мене, бо я грішний». Тим самим визнає Ісуса своїм Богом і визнає власну людську слабкість. Але Ісус відповідає Петрові: «Від сьогодні ти будеш ловити людей». «Ти — звичайний рибалка, але Я кличу тебе».
Ставити Бога на перше місце
«Дехто каже: „Я грішний чи грішна, тож навіщо ходити до церкви, молитися чи приступати до Сповіді та Причастя?“ Люди знаходять для себе різні виправдання, щоб не йти за Христом. Але Ісус сьогодні нагадує нам, що наша людська слабкість і наш гріх не є перешкодою для Нього. Перешкодою у стосунках із Богом є наше лінивство, байдужість, невіра, неготовність іти за Ісусом. Він прийшов, щоб звільнити нас від гріха. Не ми самі собі прощаємо, а Господь нас прощає» — підкреслив проповідник.
Наловивши риби, апостоли не беруться святкувати, а залишають усе і йдуть за Ісусом. Вони залишають те, що дає їм прожиток, свій «щоденний хліб», і йдуть за Тим, Кого щойно побачили й почули. Вони змінюють своє життя, обираючи невідомість.
«Ми теж не знаємо свого майбутнього, — сказав владика. — Ви поїхали сюди, на чужину, у невідомість. Це сміливий і відважний вибір, який зробили тисячі наших людей, виїхавши до Італії. Але ми знаємо одне: якщо підемо за Христом і якщо в нашому човні буде Ісус, то ми на правильній дорозі. Це дорога, що веде до вічного життя і допомагає нам перейти через смерть. Ми з Ісусом можемо перейти через досвід, якого боїмося, — через смерть — у вічність. А тому краще йти за Ісусом, а не за ідеологіями чи вождями, не за гаслами. Хто повірив ідеологіям, розчарувався в них. Натомість Слово Боже не розчаровує, а веде найкращою дорогою — до нашої вічності і спасіння».
«Не бійся! Віднині ловитимеш людей»: місія Церкви сьогодні
Ісус каже Петрові: «Не бійся! Віднині ти будеш ловити людей». За словами владики, це доручення є даним не лише Петрові, а й усім, хто виконує апостольське служіння — єпископам і священникам.
«Нам, — пояснив єпископ, — це служіння може видаватися дивним або незрозумілим. Ось священник ходить, запрошує, переконує: „Прийдіть, візьміть участь у Службі Божій“. Здається, ніби священникові щось від нас потрібно. Але ні — Ісус дав йому доручення: ловити людей. Це не легка справа, адже люди можуть уникати, нехтувати, відвертатися. Але це — Божа справа».
Заклик до вірних: «розвивайте єдність між собою»
Наприкінці владика звернувся до присутніх із закликом:
«Приймайте Боже Слово, підтримуйте священника, приходьте до церкви, розвивайте єдність між собою, виховуйте дітей у нашій Церкві, навчайте їх української мови й культури, підтримуйте українські парафії та громади».
Владика також пригадав, як ще у 2001–2003 роках він першим із українських священників приїздив до Ізола-Капо-Ріццуто та Чіро-Маріна, щоб молитися й підтримати українських вірних, які завжди щиро приймали його.
Після Літургії владика Григорій мав нагоду поспілкуватися з українськими спільнотами та уділив усім архиєрейське благословення.
Візит владики Григорія до Калабрії став важливою подією, що поглибила братні стосунки між Апостольським Екзархатом та Архидієцезією Кротоне—Санта-Северина. Це був знак подяки за допомогу, надану українцям, і приклад живої єдності Христової Церкви у її різноманітності. Для українських громад цей візит став новим стимулом духовного зростання, нагодою зміцнити єдність та зберегти українську ідентичність в італійській землі.
Повідомив: о. д-р Василь Кулиняк
