Ювілейний рік 2025: основні символи, духовне значення та історичні коріння

11 жовтня 2024

24 грудня 2024 року Папа Франциск відкриє Святі Двері Римської Базиліки Святого Петра, розпочинаючи у Католицькій Церкві Ювілейний рік 2025, що триватиме до 6 січня 2026 року і завершиться закриттям Святих Дверей базиліки.

Ювілейний рік 2025: основні символи, духовне значення та історичні коріння

У рамках приготувань до цієї важливої події у житті Церкви, на нашому сайті ми публікуватимемо серію статей, присвячених значенню Ювілею 2025 та організаційним аспектам його проведення. У першому матеріалі на цю тематику, хочемо пояснити основні символи ювілею та коротко пригадати його історію.

Що таке Ювілей?

Ювілейний рік — це велика подія для Божого народу, під час якої кожен паломник покликаний зануритися в нескінченне Боже милосердя. У католицькій традиції Ювілейний рік, також відомий як «Святий рік», є можливістю для людей примиритися з Богом, прийняти прощення гріхів і отримати відпуст дочасних кар за них.

Ювілей — це рік, коли ми повертаємось до основ братерства, відновлюючи стосунки з нашим Отцем. Це час, який спонукає нас до навернення, дає можливість переглянути своє життя та попросити Господа спрямувати нас до святості. Це рік солідарності, надії, справедливості, час служіння Богові у радості та мирі з ближніми.

Слід памʼятати, що у центрі Ювілейного Року є завжди зустріч із Христом, яка є метою усіх побожних практик і паломництв, до яких закликає Папа.


Історичні і біблійні коріння Ювілею

Історичні витоки Ювілейного року пов’язані зі Старим Завітом. У Святому Письмі, у книзі Левіт, зазначено, що Закон Мойсея передбачав для єврейського народу особливий рік: «Вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас» (Левіт, 25, 10)

Сурма з баранячого рогу, що використовувалася для оголошення цього святого періоду, у єврейській мові називається «йобель», від якої і походить слово «Ювілей».

У Новому Завіті Ісус постає як Той, хто виконує старозавітний Ювілей, проголошуючи «рік Господнього помилування» (Лк 4, 19).

Починаючи з 1300 року, коли вперше у Церкві був проголошений Ювілейний рік, він вже понад сім століть є унікальною можливістю для зміцнення віри, примирення з Богом і ближніми, практикування діл милосердя, братерського єднання у Церкві і суспільстві. Це подія, яка триває протягом цілого року і супроводжується молитвами та конкретними жестами, як-от: відкриттям Святих Дверей Папою, що знаменує офіційний початок святкувань, паломництвами до Ювілейних місць тощо. Протягом паломництва до Вічного Міста та інших, визначених Церквою місцевих святинь, паломники запрошені прийняти та досвідчити унікальний дотик Божої благодаті і милосердя через Таїнство Примирення, Євхаристію та відпусти.

Ювілей 2025 року є «звичайним» Ювілеєм, оскільки він відзначається відповідно до встановленого Церквою періоду, тобто кожні 25 років.

Останній Святий Рік Божого Милосердя, оголошений Папою Франциском у 2016 році, був позачерговим, «надзвичайним» Ювілеєм, адже його ініціював Святіший Отець з метою, щоб християнська спільнота заново відкрила для себе безумовну любов Бога Отця.

Всього до цього часу було оголошено 26 Ювілейних Років, а Ювілей 2025 року стане 27-м.

Святі Двері

Святі Двері є одним з найважливіших знаків Ювілею. Відкриття Святішим Отцем Святих Дверей Базиліки Святого Петра становить офіційний початок Ювілейного Року. У давнину, Святі Двері вперше були відкриті, імовірно, у Базиліці Святого Івана на Латерані, яка є Катедральним собором єпископа Риму.

Численні паломники можуть пройти через Святі Двері також в інших римських базиліках, які мають такий статус. До них належать: Базиліка Святого Івана на Латерані, Базиліка Санта Марія Маджоре та Базиліка Святого Павла за мурами. У Святій Землі Святі Двері будуть відкриті у Базиліці Гробу Господнього в Єрусалимі, Різдва у Вифлеємі та Благовіщення в Назареті. В інших церковних територіальних одиницях такими місцями названі катедральні храми та інші священні місця, визначені ієрархами місця.

Вірні, які здійснять побожне паломництво до визначеного ювілейного місця, де візьмуть набожну участь у Євхаристійному богослужінні, в Літургії Слова, в Літургії годин, у молитві Хресної дороги, у молитві марійської вервиці, в молитві Акафісту чи в покаянному богослужінні, що завершується індивідуальними сповідями, зможуть набути ювілейний відпуст, наданий Святішим Отцем.

Проходячи через Святі Двері, паломник запрошений пригадати слова Євангелія від Івана: «Я — двері. Хто ввійде через Мене — спасеться. Він увійде, вийде — і знайде пасовисько!» (Йо. 10, 9).

Цей жест символізує рішення особи наслідувати Христа — Доброго Пастиря, і довіритися Йому. Святі Двері вводять паломника до храму, Дому Господнього і нашого дому, тому є завжди відкриті для кожного, хто прагне до нього увійти. Для християнської спільноти храм не є лише сакральним простором, але, насамперед, місцем спілкування з Богом та ближніми на шляху до спасіння.

Храм — місце зустрічі, діалогу, примирення і миру.


Логотип Ювілейного року 2025

Логотип Ювілею представляє чотирьох фігур, що символізують людство з чотирьох куточків землі. Фігури обіймають один одного, виражаючи солідарність і братерство, які повинні обʼєднати всі народи. Перша фігура тримає хрест — символ надії і віри у Христа, які людина повинна плекати у житті.

На логотипі можна побачити хвилі — символ того, що життєвий шлях не завжди проходить через спокійні води. У нижній частині хрест перетворюється на якір, який стає попереду хвиль. Логотип також має на меті наголосити, що паломництво не є індивідуальним, але спільним шляхом прочан назустріч Христу.

Гасло Ювілею

Папа Франциск обрав для Ювілею 2025 року гасло «Паломники надії».

Християнська надія є динамікою, що освітлює наше життєве паломництво, вказуючи при цьому на братів і сестер, які супроводжують нас на цьому шляху. Це не самотня, а спільна подорож до остаточної мети — Небесного Царства, якою прямує сповнений радості і довіри Божий люд. Подих Духа, надія, освітлює світанок майбутнього, який видніється на життєвому горизонті. Небесний Отець з увагою та любовʼю спостерігає за паломництвом Своїх дітей і відкриває перед ними Сина — Дорогу, Правду і Життя для цілого людства.

Відпусти

Як навчає Катехизм Католицької Церкви, «відпуст — це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта». Церква отримала владу відпускати гріхи, але існують також наслідки цих гріхів, як у цьому житті, так і в потойбічному. Відпущення гріхів у сповіді скасовує вічну кару, але залишаються дочасні покарання. Християнин має можливість отримати відпущення цих дочасних кар через Церкву, «яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи». Такий відпуст можна пожертвувати за померлих.

Відпуст є виявом Божого милосердя, яке виходить за межі людської справедливості і її перемінює. Цей духовний скарб є закорінений у житті Ісуса і святих: споглядаючи на приклад їхнього життя, перебуваючи у єдності з ними, християни щораз більше можуть зміцнювати впевненість у Божому милосерді, прощенні і спасінні. Досвід милосердя через отримання відпусту може отримати кожен християнин завдяки виконанню духовних умов, зазначених Папою.Ці умови включають такі основні елементи, як неприв’язаність до гріха, Сповідь, Святе Причастя та молитва в намірах Святішого Отця. Інші умови для кожного випадку визначає Апостольська Пенітенціарія.


Папа Франциск у буллі проголошення Надзвичайного Святого Року 2015 зазначив: «Милосердя не суперечить справедливості, а показує поведінку Бога стосовно грішника, якому Він пропонує чергову можливість покаятися, навернутися й увірувати. Ця Божа справедливість — милосердя, вділене всім як благодать на підставі смерті й воскресіння Ісуса Христа. Тому хрест Христа — це Божа справедливість над нами всіма і над світом, оскільки він пропонує нам упевненість в любові та новому житті. (Misericordiae Vultus, 21).

У час Ювілею вірні запрошені пережити таїнство примирення з Богом завдяки дару сповіді та отримати прощення гріхів. Ювілейні храми у Вічному місті і по всьому світі постійно надаватимуть можливість приступити до сповіді — джерела Божого Милосердя для кожного.

Ювілей — це знак примирення, це «сприятливий час» (пор. 2 Кор. 6, 2) для навернення і спасіння. У цьому процесі Бог стає центром людського існування, людина прямує до нього і визнає Його першість. Ювілей спонукає до усвідомлення, що саме Господь робить цей час святим і може освятити кожну людину.

Хочемо зазначити, що Українська Греко-Католицька Церква також активно готується до Ювілейного року. Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав своїм Декретом від 30 липня 2024 року створив організаційний комітет, який готуватиме програму УГКЦ щодо участі в Ювілейному 2025 році, та іменував його голову і заступника. Головою Комітету Ювілейного 2025 року Глава Церкви іменував владику Ярослава Приріза, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького, а його заступником — о. д-ра Теодозія Р. Греня, ЧСВВ, Протосинкела Апостольського Екзархату в Італії.

Дивіться також