Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Зустріч із Господом в сьогоднішньому дні»: в Асижі відбулись реколекції для священників Апостольського Екзархату
18 жовтня 2024
Після завершення організаційних щорічних зборів в Асижі, протягом 15–17 жовтня, священники Апостольського Екзархату взяли участь у духовних реколекціях. Реколекційні науки виголосив о. Іван Січкарик, доктор біблійного богословʼя з Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії. Основна тема реколекцій — «Зустріч із Господом в сьогоднішньому дні» — закликала до глибокого духовного переосмислення ролі священників та їхньої місії в сучасному світі.
Перший день — Слово Боже дає нам життя
Перший день реколекцій розпочався служінням Божественної Літургії, яку очолив Апостольський Екзарх Преосвященний Владика Діонісій Ляхович у співслужінні Протопресвітерів Екзархату: о. Ігорем Стусом (Неаполітанський деканат), о. Василем Гушуватим (Римський деканат), о. Михайлом Бойком (Флорентійсько-Болонський деканат), о. д-ром Володимиром Містерманом (Міланський деканат) та о. Василем Кишенюком (Венеціанський деканат). На завершення богослужіння Протопресвітери склали присягу на Євангелії, обіцяючи вірно виконувати покладені на них обовʼязки для добра вірних Апостольського Екзархату.
Під час першого дня реколекцій о. Іван Січкарик розповів про важливість відходу на самоту для зустрічі з Господом. У своєму слові він навів приклади з Біблії, де пустеля, гора, шлях і вихід отримують особливе духовне значення. Отець підкреслив, що ці символи — це не просто фізичні місця, але простори духовного очищення і наближення до Бога.
Пустеля як місце зустрічі з Богом
Пустеля в Біблії, за словами о. Івана, часто є символом духовного випробовування, очищення та підготовки до обітованої землі. Вона є місцем тиші та самоти, де людина може розмовляти з Богом і отримувати Його благодать. У духовному контексті пустеля — це простір, де Бог чинить чудеса, а людина може усвідомити свою залежність від Нього.
Гора як символ наближення до Бога
Гора в Біблії є символом піднесення до Бога, місцем, де людина наближається до Небесного Отця. Події, що відбувалися на горах, як у Старому, так і в Новому Завіті, такі як отримання скрижалей із Божими Заповідями, Переображення та інші, підкреслюють важливість цього місця для спілкування з Богом. Отець Іван наголосив на тому, що саме гора — Голгота стала місцем жертви Ісуса Христа, знаком найвищої любові Бога до людини.
Шлях як духовна подорож
Шлях, як прообраз духовної дороги, є важливим елементом у Святому Письмі. Отець-реколектант зауважив, що Біблія ілюструє два шляхи, які людина може обрати: праведний, що веде до Бога, і хибний — гріховний, який призводить до загибелі. Священник закликав своїх слухачів бути на вузькому, праведному, шляху, який часто вимагає значних зусиль і самопожертви, але веде до спасіння.
Вихід як оновлення
Вихід, згідно зі словами отця Івана, є шляхом до духовного оновлення. Як Авраам вийшов із Уру Халдейського, так і кожен священник та мирянин покликаний до виходу зі своєї зони комфорту, щоб досягти обітованої землі — єдності з Господом Богом.
Підсумовуючи свій виступ, о. Іван Січкарик сказав: «Христос каже до апостолів: Відпливіть на глибину і закиньте ваші сіті, тобто залиште все що вас турбує та зосередьтесь на Бозі, молитві і тоді буде успіх, успіх в реколекціях, успіх в кращому усвідомленні свого покликання та зростання у святості. Тому, під час духовних реколекцій ми маємо піти на пустелю, піднятися на гору та йти шляхом, який веде до спасіння, до Бога».
На завершення першого реколекційного дня, священники отримали від Апостольського Екзарха у подарунок дві книги — збірку проповідей Блаженнішого Святослава «Слово Боже — живе і діяльне», а також власну книгу реколекцій для священників, що у ці дні вийшла друком, під назвою «В Імʼя…».
Другий день — Читання Святого Письма: спільнотне та особисте
Під час Божественної Літургії другого дня духовних наук разом із Владикою Діонісієм співслужили священники, які впродовж минулого року були інкардиновані, тобто приписані, до клиру Апостольського Екзархату — о. д-р Августин Бабʼяк, о. Іван Борин, о. Юліан Скасків, о. Максим Колодчак та о. Ростислав Гадада. Знаковою подією дня стало відновлення їхньої ієрейської присяги з нагоди приписання до Екзархату, у якій вони пообіцяли «старанно служити задля спасіння людських душ та дбати про розбудову нашої Церкви».
Відтак, о. Іван Січкарик продовжив духовні науки, присвячені темі читання Святого Письма та його значенню в житті християн. Основна увага була зосереджена на важливості особистого і спільнотного читання Божого Слова як ключового елементу духовного зростання.
Отець Іван підкреслив, що віра християн походить із слухання Слова Божого, адже, як написано в посланні до Римлян (Рим. 10:17): «Віра від слухання, а слухання через слово Христове». Біблія, Слово Боже — не є звичайним текстом, але Божою дією, яка реалізує те, що проголошує: «Він сказав, і сталось; він повелів, і створилося» (Псалом 33). «Слово Боже не є абстракцією, воно є реальністю, яка діє в житті людини» — наголосив реколектант.
Особливе місце у проповіді було присвячене воплоченню Христа як кульмінації Божого об’явлення. Після вознесіння Господнього, Боже Слово було довірене Церкві, яка продовжує його нести у світ. Отець Іван закликав присутніх замислитися над тим, як важливо слухати Слово Боже і ділитися ним із іншими, проголошуючи керигму — спасенну звістку про Христове відкуплення людини.
Отець Січкарик також звернув увагу на важливість особистого читання Святого Письма, яке має бути регулярним і глибоким. Він рекомендував розпочати з Нового Завіту, а також з книги Псалмів, що відображає різні життєві ситуації і переживання людини.
Закінчуючи свої роздуми, о. Іван підкреслив, що Боже Слово є багатогранним і кожен раз відкриває нові сенси для тих, хто з вірою його читає. Біблія є не просто книгою, а інструментом для духовного зростання, що веде до пізнання Божої волі і її виконання.
Під час другого реколекційного дня учасники відвідали святині Асижу у рамках в екскурсії «Слідами Святого Франциска».
Третій день — Спокуси і кризи у духовному житті
Третій день реколекцій теж розпочався із Євхаристійної трапези. Під час Святої Літургії з Владикою Екзархом співслужили священники, які нещодавно розпочали свої служіння в Італії — о. Іван Кіселюк, о. Богдан Мархевка, о. Андрій Козак та о. Павло Гачан. У цей день священнича спільнота також молилася і вітала двох душпастирів — о. д-ра Августина Бабʼяка та о. Ігора Стуса, які святкували свої 65 і 35-річчя відповідно.
Останній день реколекцій був присвячений темі спокус та духовних криз, з якими зустрічаються священники у своєму служінні, а також методам їх подолання.
Спокуси як випробовування віри
Отець Іван розпочав день із роздумів над спокусами, які є невід’ємною частиною духовного життя кожної людини. Він підкреслив, що спокуси можуть мати різні форми і походження. Господь допускає спокуси чи випробування у житті людини, оскільки вони є нагодою виявити Йому вірність, як у випадку Авраама чи Йова, хоча часто показують нашу слабкість і недосконалість, як це сталося з прабатьками Адамом і Євою.
Особлива увага була приділена ролі диявола, який спокушає людину, знаючи її слабкості. Промовець підкреслив, що диявол використовує обман і ілюзії, щоб звести людину з правильного шляху. Як говорив св. Теодор Студит, «диявол представляє зло добрим, а гірке — солодким, вводячи людину в стан духовного затемнення».
Численні біблійні приклади, зокрема, про праведного Йова, дають нам підказки, як можна зберегти віру і вистояти у найважчих випробовуваннях. Йов, попри те, що втратив усе і зіткнувся з невимовними стражданнями, є зразком абсолютної довіри до Бога навіть серед темряви випробувань, про що свідчать його слова: «Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне» (Йов 1,21).
Подібні ситуації можуть трапитись також і в духовному житті, зокрема, у вигляді духовних криз. Криза може виникати на різних етапах священничого служіння, особливо серед семінаристів та молодих священників, які ще не до кінця усвідомлюють свої духовні таланти та слабкості. Важливим кроком для подолання кризи є пізнання себе та прийняття допомоги від інших — сповідників, духівників та співбратів.
Отець Іван завершив свої роздуми наголошенням на тому, що спокуси, випробування, кризи є невід’ємною частиною духовного шляху кожного християнина. Спокуси можуть стати нагодою для духовного зростання, поворотним моментом у напрямку до Бога. Святе Письмо каже, що Господь не дає спокус понад силу людини, тому молитва, єдність з Господом, перебування у Божому Слові є фундаментальними засобами в боротьбі зі спокусами, які допомагають пройти цей шлях з духовною користю.
На завершення реколекцій Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, подякував реколектанту о. Івану за дуже змістовні і глибокі духовні науки, побажавши йому щедрих дарів Святого Духа, щоби і надалі залишатися добрим сіячем та інструментом проголошення Божого Слова, а Владика Діонісій уділив душпастирям архиєрейське благословення.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
