«Просімо Господа про мудрість: урок притчі про нерозумного багача»»: проповідь владики Григорія під час відвідин громад ректорії святого Юди Тадея

Слава Ісусу Христу!

 Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Дуже часто ми користуємося притчами, життєвими історіями, прикладами, щоб ви, слухачі, могли краще зрозуміти те, що ми хочемо сказати і чого навчити. Ми з власного досвіду знаємо, що такі розповіді легше запам’ятовуються. І потім ми можемо їх відтворити і передати іншим людям.

Сьогодні ми почули одну з притч Ісуса Христа — притчу про нерозумного багача. Може здатися, що вона не має багато спільного з нашим повсякденним життям, адже ніхто з нас не може похвалитися таким багатством, яке не змогли б зібрати у комори чи банківські рахунки. Але це лише поверховий погляд. Насправді ця притча промовляє до кожного з нас.

Вона дає нам глибоку науку і допомагає уникнути помилок у житті. Можливо, ця притча стане для нас попередженням: що робити, а чого уникати, бо наслідки наших вчинків можуть бути болючими.

Ім’я цього багача нам невідоме, і це не головне. Господь звертає увагу на його поведінку — на те, що він зробив неправильно. Він показує його егоїзм, самозакоханість, нерозважність.

Хочу відразу зазначити: Ісус не засуджує багатство. Проблема багача не в тому, що він багатий. Проблема в тому, що він не вмів правильно розпорядитися своїм багатством. Він забув, що все, що він має — це не лише результат його праці, а передусім Божого благословення.

Урожай і багатство залежать не тільки від людини і її старань, а й від обставин, які не під контролем людини. Бог дає нам дари, щоб ми їх використовували для добра.

Натомість багача охоплює самолюбство. Він думає лише про себе: «Що мені робити з усім цим? Розберу старі комори, побудую нові, більші, і буду лише їсти, пити і веселитися». Він будує свій світ довкола власних інтересів, закриває серце від Бога та інших людей.

Ця притча вчить нас мудрості прийняття рішень. Ми не можемо бути щасливими самі по собі. Наші вибори мають узгоджуватися з Божою волею. Для цього треба щодня звертатися до Святого Письма, читати його, роздумувати, молитися і слухати Бога. Тоді наше життя буде правильним і повноцінним.

Багач показує, що замкнене життя, коли думаємо лише про себе, не приносить радості. Ми часто прагнемо контролювати все, домінувати, не слухаємо інших. Але істина в тому, що щастя не залежить від багатства.

Справжнє щастя приходить тоді, коли ми віддаємо, коли служимо іншим. Радість народжується у взаєминах і служінні, а не в накопиченні. Людина отримує справжнє багатство в Божих очах, коли допомагає, ділиться і пам’ятає про інших.

Притча про нерозумного багача вчить нас: не бути самозакоханими; не будувати життя лише для себе; використовувати дари Бога для добра; служити іншим і дбати про ближніх.

Нехай Господь дасть нам сили бути щедрими, відкритими і жертовними, не боятися втрат і ділитися добром. Коли ми віддаємо, ми дійсно багатіємо в очах Бога.

Слава Ісусу Христу!

† Григорій